Діти і війна – такі абсолютно несумісні речі.
Наші маленькі українці пережили більше страхіть, аніж мільйони дорослих по всьому світу, але залишили у своїх серцях місце для радості від простих речей.
В умовах, коли, РФ розпочала війну проти нашої країни та мирного населення, і продовжує агресію, знищуючи інфраструктуру та вбиваючі громадян, Український фонд миру тримає свій фронт – волонтерський та гуманітарний. У співпраці з українськими i закордонними урядовими, міжнародними та благодійними організаціями, Фонд миру допомагає Збройним силам України, різним військовим формуванням, малозабезпеченим та внутрішньо переміщеним особам.
На адресу Українського фонду миру звернулася очільниця Білоцерківської районної військової адміністрації Людмила Мерзлюк з проханням підтримати та надати допомогу одному з дитячих будинків сімейного типу, що на Київщині. Сім’я рятуючись від ракетних обстрілів знайшла свій «Пункт Незламності» в Білоцерківській громаді, де їх тепло зустріли, надали житло, забезпечили необхідними меблями.
Родина Рудих Руслана Юрійовича та Наталії Миколаївни переїхали на Київщину влітку з окупованої Херсонщини (м. Берислав). Сім’я виховує 9 дітей, кожна з них особлива, та має неабиякі таланти. Хтось займається футболом та мріє грати за Київське «Динамо», хтось має неординарне бачення життя та пише про нього фарбами, а хтось любить випікати смаколики, вкладаючи туди душу та щиру любов. Є ті, які займаються ІТ-сферою та в майбутньому мріють про розбудову Вільної України.
Сьогодні наша команда завітала до родини в гості та привезла дітям різні гостинці, теплий одяг, солодощі, але найбільш неочікуваним подарунком став плазмовий телевізор від якого діти були в захваті. Відтепер вони зможуть насолоджуватися улюбленими мультфільмами, отримувати знання та переглядати сім’єю серіали. Родина тепло прийняла нас, напоїла чаєм, нагодувала власною випічкою та поділилась яскравими спогадами з назвою «до війни»…
Батьки-вихователі висловили вдячність голові правління Українського фонду миру Супрун Людмилі Павлівні за виявлену увагу та підтримку дітей у такі важкі часи.
Ми зі своєї сторони, хочемо подякувати Руслану Юрійовичу та Наталії Миколаївні, бо бути батьками такої родини в наш час – велика відповідальність і велике щастя. Це сила, мудрість, мотивація йти вперед та не опускати рук. І хоч би як було складно – оберігати й захищати найдорожче – майбутнє своєї сім’ї, своїх дітей, а значить, і всієї України.
